рутил

[rutɪl] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. (Геологія) –

    Мінерал класу оксидів, одна з природних модифікацій діоксиду титану (TiO₂), що кристалізується у тетрагональній системі; найпоширеніша руда для отримання титану.

  2. (Хімія) –

    Хімічно синтезований діоксид титану з кристалічною структурою, аналогічною природному мінералу, що застосовується як пігмент або наповнювач у промисловості.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. рутил, р. рутилу, д. рутилові, з. рутил, о. рутилом, м. рутилі, к. рутиле

Більше записів