Древослів

Словник Української Мови

ожинник

[oʒɪnnɪk] Іменник

Буква:О

Значення

  1. (Ботаніка) –

    Місце, заросле ожиною; ожиновий кущ, зарості ожини.

  2. (Зоологія) –

    Рід птахів родини мухоловкових (лат. Cercotrichas), що мешкають у Африці та Південній Європі; інша назва — вільшанка.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. ожинник, р. ожиннику, д. ожинникові, з. ожинник, о. ожинником, м. ожинникові, к. ожиннику

Більше записів