рустичі

[rustɪt͡ʃi] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. (Архітектура) –

    (в архітектурі) спосіб обробки зовнішніх стін споруди, при якому лицьові грані кам’яних блоків залишаються шорсткими або спеціально опорцюваними, а шви між ними глибоко виділяються; також самі такі кам’яні блоки.

  2. (Мистецтво) –

    (у мистецтві) художній прийом, що імітує таку кам’яну кладку в живописі, скульптурі або інших видах декоративно-ужиткового мистецтва.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. рустичі, р. рустичі, д. рустичі, з. рустичі, о. рустичі, м. рустичі, к. рустичі

Більше записів