русалонька

1. Зменшувально-пестлива форма від слова “русалка” — міфологічна істота у вигляді красивої дівчини з довгим розпущеним волоссям, що мешкає у водоймах; дух води в жіночому образі.

2. Переносно — про красуню, привабливу молоду жінку з довгим світлим волоссям, чий вигляд або поведінка асоціюється з образом русалки.

3. У літературі та фольклорі — власна назва, ім’я персонажа-русалки або героїні, що має її риси.

Приклади вживання

Приклад 1:
Може, вийшла русалонька Матері шукати, А може, жде козаченька, Щоб залоскотати. Не русалонька блукає: То дівчина ходить, Й сама не зна (бо причинна), Що такеє робить.
— Невідомий автор, “117 Shevchenkohaidamaky Vyd 2011”

Частина мови: іменник (однина) |