1. Народ романської мовної групи, основне населення Румунії.
2. Представники цього народу, громадяни Румунії.
румуни
Буква
Приклади:
Приклад 1:
Це таке містечко в горах, недалеко від Румуни, майже біля центру Європи. Я родом звідти.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 2:
Але дивіться, Марійо позабирали румуни чоловіків на войну-бойню – і хто його знає, скілько їх вернеться, чи вже їх кості ворони рознесли А як вернеться хто – то що далі буде Та послухайте, жінко добра, щось то значить, що румуни забралися тепер із села під німецьку команду, як колись маскалі, – ніхто не чув, не видів! Поверх двадцять років тут були, а німець за один день вимів їх, як спузи з комори.
— Матіос Марія, “Солодка Даруся”
Приклад 3:
То не спільники-румуни, Що взялися знов за струни,— То бряжчать по всій путі Оd Kijowa do Krakowa Вернигорині підкови І стремена золоті. 8 То рушéння посполите Десь уже розпочалось, Під шоломами повите Серце полум’ям взялось, Пойнялося, і хоч нині Сидимо «на пожарині», Та надія шепче нам, Що минеться зла руїна, Що воскресне Україна На погибель ворогам.
— Зеров Микола, “Камена”