румінація

[ruminɑt͡sijɑ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. (Психологія) –

    (в психології та психіатрії) нав’язливе, циклічне відтворення в свідомості негативних думок, переживань або образів, пов’язаних з минулими невдачами, проблемами чи травмами, що супроводжується почуттям безнадії та часто є симптомом депресії чи тривожних розладів.

  2. (Біологія) –

    (в біології та зоології) процес повторного пережовування їжі у жуйних тварин (наприклад, корів, овець), коли частково перетравлений корм із шлунка повертається в ротову порожнину для подальшого подрібнення.

  3. (Психологія) –

    (переносне значення) тривале та глибоке обдумування, міркування над чимось; роздумування, медитація.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. румінація, р. румінації, д. румінації, з. румінацію, о. румінацією, м. румінації, к. румінаціє

Більше записів