1. (міфологія) У давньоримській міфології — богиня-покровителька годувальниць, яка охороняла немовлят під час годування груддю; також пов’язувалася з захистом дітей від хвороб.
2. (історичний термін) Назва печери або гроту біля підніжжя Палатинського пагорба в Римі, де, за легендою, вовчиця вигодувала близнюків Ромула і Рема.
3. (анатомія, застаріле) Четвертий відділ шлунка жуйних тварин (наприклад, корови), де відбувається попереднє засвоєння їжі за допомогою мікроорганізмів; синонім до «рубець».