Значення
- (Релігія) –
У християнській церковній практиці: здійснити над кимось обряд посвячення (хіротонії) в сан священнослужителя (диякона, священика тощо) через покладання рук вищого духовного лица та молитву.
- (Історія) –
(У ширшому, історичному значенні) Урочисто ввести когось у посаду, надати комусь певні повноваження або звання через символічний акт покладання рук.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я рукоположу, ти рукоположиш, він рукоположить, ми рукоположимо, ви рукоположите, вони рукоположать