одубілий

[odubilɪj] Прикметник

Буква:О

Значення

  1. (Ботаніка) –

    Який став дубом або набув властивостей дуба (про деревину).

  2. (Лінгвістика) –

    Переносно: дуже міцний, твердий, затверділий; заскорузлий.

  3. (Психологія) –

    Переносно: про людину: втративший чутливість, сприйнятливість; загрубілий, нечутливий.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. одубілий, р. одубілого, д. одубілому, з. одубілого, о. одубілим, м. одубілім

Більше записів