Древослів

Словник Української Мови

рукодільничати

[rukodilʲnɪt͡ʃɑtɪ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. (Мистецтво) –

    Займатися рукоділлям, виготовляти щось вручну, зазвичай з використанням спеціальних технік (наприклад, вишивання, в’язання, плетіння).

  2. (Мистецтво) –

    (У ширшому значенні) Працювати руками, створюючи речі домашнього вжитку або декоративні вироби.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. рукодільнича, р. рукодільничати, д. рукодільничаті, з. рукодільнича, о. рукодільничам, м. рукодільничаті, к. рукодільнича

Більше записів