рукатий

[rukɑtɪj] Прикметник

Буква:Р

Значення

  1. (Біологія) –

    Який має руки (у значенні кінцівок), особливо великі, довгі або потужні.

  2. (Лінгвістика) –

    Уживається у складі порівнянь або метафоричних виразів для характеристики сили, вмілості або здатності щось робитируками (наприклад, “рукатий, як кран”).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. рукатий, р. рукатого, д. рукатому, з. рукатого, о. рукатим, м. рукатім

Більше записів