1. Який має рудуватий (рудувато-жовтий) колір; з домішкою рудого кольору.
2. Який має волосся рудуватого відтінку; рудоволосий.
рудявий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. Який має рудуватий (рудувато-жовтий) колір; з домішкою рудого кольору.
2. Який має волосся рудуватого відтінку; рудоволосий.
Відсутні