рубікон

[rubikon] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. (Історія) –

    Невелика річка на Апеннінському півострові, що впадає в Адріатичне море, історично відома як кордон між Цизальпійською Галлією та власне Італією.

  2. (Лінгвістика) –

    У переносному значенні — межа, кордон або рішення, після перетину або прийняття якого неможливо повернутися назад; точка неповернення.

  3. (Історія) –

    У фразеологізмі «перейти Рубікон» — вчинити рішучий, безповоротний крок, прийняти остаточне рішення, що зобов’язує до продовження дій, незважаючи на ризики.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. рубікон, р. рубікону, д. рубіконові, з. рубікон, о. рубіконом, м. рубіконі, к. рубіконе

Більше записів