ртутно-цинковий

[rtutno-t͡sɪnkoʋɪj] Прикметник

Буква:Р

Значення

  1. (Хімія) –

    Який стосується сполучення ртуті та цинку, пов’язаний з їх одночасним використанням, наприклад, у складі сплавів або хімічних елементів.

  2. (Техніка) –

    Який працює або діє за принципом використання ртуті та цинку як основних компонентів (про елементи живлення — ртутно-цинкові батареї).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. ртутно-цинковий, р. ртутно-цинкового, д. ртутно-цинковому, з. ртутно-цинкового, о. ртутно-цинковим, м. ртутно-цинковім

Більше записів