Значення
- (Математика) –
Властивість або стан, коли об’єкт, множина, структура тощо складається з одного єдиного елемента.
- (Математика) –
У математиці (теорія множин) — характеристика множини, яка містить лише один елемент; потужність (кардинальне число), що дорівнює одиниці.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. одноелементність, р. одноелементності, д. одноелементності, з. одноелементність, о. одноелементністю, м. одноелементності, к. одноелементносте