Значення
- (Хімія) –
Хімічний елемент з атомним номером 80, перехідний метал сріблясто-білого кольору, єдиний метал, рідкий за звичайних умов; позначається символом Hg (від латинської назви Hydrargyrum).
- (Хімія) –
Проста речовина, рідкий важкий метал, що має високу густину, леткість і здатність розчиняти інші метали, утворюючи амальгами; використовується в техніці, медицині та для наукових цілей.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ртуть, р. ртуті, д. ртуті, з. ртуть, о. ртуттю, м. ртуті, к. ртуте
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘ртуть’ походить від праслов’янського кореня, пов’язаного з рухом і текучістю, що відображає властивість цього металу бути рідким при кімнатній температурі. Воно споріднене з дієсловом ‘ртути’ (текти, рухатися) та іншими індоєвропейськими словами зі значенням ‘текти’. У багатьох мовах назва ртуті також пов’язана з рухом або живістю, наприклад, латинське ‘hydrargyrum’ (рідке срібло) або англійське ‘quicksilver’ (живе срібло).