розжеврітися

1. (про метали, матеріали) Нагрітися до стану яскравого червоного або білого світіння; сильно розпалитися від вогню або високої температури.

2. (перен., про почуття, стан) Розгорітися, досягти великої сили, напруженості, запалу.

3. (перен., розм., про людину) Сильно роздратуватися, розлютитися; набратися енергії, запалу для якоїсь діяльності.

Приклади:

Приклад 1:
Та хоч як опущена була Ясна поляна, то все-таки досі ніхто не посмів діткнутися образу сонця, т. є. золотої бляхи, котрою він був окований, і той золотий образ усе ще яснів серед стелі контини, дожидаючи проміння полудневого сонця, щоб у ньому розжеврітися тисячами іскор. По добрій волі прийняв на себе Захар Беркут догляд старої святині; стежка, що виднілася поперек поляни до печери, протоптана була його ногами; кождої весни, протягом більше вже як п’ятдесятьох літ, Захар, виходячи за ліками, пробував самітно, в молитвах і думах, на Ясній поляні тиждень і по кождім такім пробутку вертав до села скріплений духом, з яснішими й чистішими мислями.
— Невідомий автор, “198 Zakhar Bierkut Ivan Iakovich Franko”