1. Який сильно розпалився, нагрівся до стану червоного або білого світіння; розпечений.
2. Переносно: який перебуває у стані сильного збудження, запалу, пристрасті; розпалений.
розжеврілий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
(Три роки душили розжеврілий шал, І месник підніс свою руку, Коли то закидавсь і їх генерал Від кулі на літньому бруку). XV На страх і за кару — суди польові, І землю поглинула тиша.
— Невідомий автор, “105 Oleh Olghich Vybranne”
Частина мови: прикментик () |