Словник Української Мови
Буква
1. Дуже нагрітий, розпечений до високої температури, що сяє червоним або білим світлом (про метали, матеріали).
2. (Переносно) Дуже збуджений, сповнений сильних почуттів (зазвичай гніву, пристрасті).
3. (Переносно) Напружений, інтенсивний до найвищого ступеня (про атмосферу, ситуацію).
Приклад 1:
І вони теж помітили мене, і дивились мені просто в очі, від чого я зовсім утратив розум і спокій, хоча вони проходили далі, лишаючи розжарений вже біліло небо, і щойно вони зникли, повітря пройнялось рівним сірим світлом, наповнюючись, наче посуд водою, новим ранком. Небом пройшла червона тріщина, і ранок почав заливати собою долину.
— Тютюнник Григорій, “Вир”