1. Який нагрітий до високої температури, сильно розжарений.
2. Який сильно розпалений, збентежений, перебуває в стані сильного збудження (про людину, її почуття, стан).
Словник Української Мови
Буква
1. Який нагрітий до високої температури, сильно розжарений.
2. Який сильно розпалений, збентежений, перебуває в стані сильного збудження (про людину, її почуття, стан).
Приклад 1:
Пручаються ноти в розпечений залп. Будую мовчання, як зал філармонії.
— Костенко Ліна, “Над берегами вічної ріки”