роз’їздити

1. (перехідне) Їздою в різних напрямках, по різних місцях зробити щось розбитим, пошкодженим або зім’ятим; розчавити, роздавити.

2. (перехідне) Розсунути, розігнати в різні боки силою удару, наїзду (про транспортний засіб).

3. (неперехідне) Роз’їжджатися, роз’їздитися (у значенні роз’їжджатися в різні сторони, роз’їздитися один від одного).

Приклади:

Відсутні