роз'єднувач

[roz'jɛdnuʋɑt͡ʃ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. Пристрій або механізм, призначений для роз’єднання, від’єднання або розмикання електричних ланцюгів, трубопроводів, гідравлічних, пневматичних чи інших з’єднань.

  2. Електричний комутаційний апарат, призначений для відключення та включення силових ланцюгів під навантаженням або без навантаження, що забезпечує видимий розрив електричного кола для безпечного проведення робіт.

  3. Те саме, що і вимикач-роз’єднувач — комбінований апарат, що поєднує функції вимикача навантаження та роз’єднувача.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. роз'єднувач, р. роз'єднувача, д. роз'єднувачеві, з. роз'єднувач, о. роз'єднувачем, м. роз'єднувачеві, к. роз'єднувачу

Більше записів