1. Надавати комусь частину чогось, виділяти з чогось; наділяти когось чимось у певній мірі.
2. (у розмовному вживанні) Обмежено або недостатньо надавати комусь чогось, давати менше, ніж потрібно або ніж іншим; скупо виділяти.
Словник Української Мови
Буква
1. Надавати комусь частину чогось, виділяти з чогось; наділяти когось чимось у певній мірі.
2. (у розмовному вживанні) Обмежено або недостатньо надавати комусь чогось, давати менше, ніж потрібно або ніж іншим; скупо виділяти.
Відсутні