розвивання

Процес дії за значенням дієслів «розвивати» і «розвиватися»; набуття, поступове збільшення, удосконалення яких-небудь властивостей, якостей, ознак.

У техніці — процес обробки фотоматеріалів, фотопаперу або кіноплівки спеціальними хімічними розчинами для отримання видимого зображення після експонування.

У музиці — розгортання, розкриття музичної теми, основної мелодії твору шляхом варіювання, використання контрапункту та інших композиційних прийомів; центральний розділ сонатної форми.

Приклади вживання

Приклад 1:
— Але ж просто сміх після «Каносси» читати в того самого Гейне, ну хоч би от що… Він навмання розгорнув Гейне в другому місці і вичитав: Коли настав чудовий май, Садочків розвивання, Тоді у серденьку моїм Прокинулось кохання… — Спору немає, — сказав він далі,— що коли липучі розпуколки розвиваються на деревах, особливо на тополях, тоді Венера найлегше ловить людське серце… Але щоб із цього виходила велика поезія, я того не скажу… Сам я людина грішна, — іронічно вкинув він, — і Венері служу часто, але поезії в тім своїм служінні, простіть, не бачу! — А ви служіть не Венері, а краще Артеміді або Весті, лагідно сказав професор, гладячи Володимира по руці.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: іменник (однина) |