розв’язувач

1. Особа, яка займається розв’язанням складних завдань, проблем або головоломок; той, хто знаходить рішення.

2. У математиці, інформатиці та техніці — алгоритм, програма або пристрій, призначений для автоматичного знаходження розв’язку певного класу задач (наприклад, рівнянь, криптографічних шифрів, логічних головоломок).

3. У контексті ігор (особливо рольових або настільних) — персонаж, детектив або герой, чиєю ключовою функцією є розгадування таємниць, розплутування складних ситуацій.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |