Значення
-
Особа, яка займається розв’язанням складних завдань, проблем або головоломок; той, хто знаходить рішення.
-
У математиці, інформатиці та техніці — алгоритм, програма або пристрій, призначений для автоматичного знаходження розв’язку певного класу задач (наприклад, рівнянь, криптографічних шифрів, логічних головоломок).
-
У контексті ігор (особливо рольових або настільних) — персонаж, детектив або герой, чиєю ключовою функцією є розгадування таємниць, розплутування складних ситуацій.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розв'язувач, р. розв'язувача, д. розв'язувачеві, з. розв'язувач, о. розв'язувачем, м. розв'язувачеві, к. розв'язувачу