розвозка

1. Дія за значенням дієслова “розвозити”; транспортування, доставка кого-, чого-небудь у різні місця, за різними адресами (наприклад, товарів, продуктів, людей).

2. Розмовне позначення транспортного засобу (переважно легкового автомобіля або мікроавтобуса), що використовується для регулярної доставки людей (наприклад, співробітників) або невеликих вантажів за певним маршрутом.

Приклади вживання

Приклад 1:
Однак нині і цій, і багатьом іншим ресторанним мережам в Україні продукти доставляють дистриб’ютори або виробники, а розвозка напівфабрикатів здійснюється власним автотранспортом, який є при кожному виробництві. Причин подібного стану можна навести принаймні дві.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”

Частина мови: іменник (однина) |