розвора

1. (діал.) Діалектний варіант слова “розвори” — множини від “розвір” або “розвіра”, що означає роздоріжжя, місце, де дорога розгалужується, роздоріжжя.

2. (діал.) Розкрита, розстібнута частина одягу (наприклад, коміра, полиці), або саме дія за значенням дієслова “розворити” (розкрити, розстібнути).

3. (власна назва, геогр.) Назва невеликої річки в Україні, лівої притоки Стиру, що протікає на Рівненщині.

Приклади вживання

Приклад 1:
Розвора — жердина, якою подовжують віз («ходив поперед ворота з куснем грубої розвори»). Розгорнений — роздягнутий, голий.
— Зеров Микола, “Камена”

Частина мови: іменник (однина) |