розстібнутий

1. Такий, що розстібнутий, не застібнутий на ґудзики, блискавку тощо (про одяг, взуття, аксесуари).

2. Перен. Відкритий, не прихований, що виражає щирість, відвертість (про почуття, емоції, поведінку).

Приклади вживання

Приклад 1:
Костюм сучасної людини остільки не пристосований до статевого акту, що розстібнутий ґудзик і незав’язана краватка скандалізують. Згодьтесь, що суспільство вимагає від людини зав’язаної краватки й застібнутих ґудзиків.
— Домонтович В., “Доктор Серафікус”

Частина мови: прикментик () |