1. Розлучитися з кимось, припинити спільне життя подружжя; розірвати шлюб.
2. Розпрощатися, попрощатися з кимось перед розставанням.
3. (перен., розм.) Позбутися когось, чогось, звільнитися від когось, чогось.
Словник Української Мови
Буква
1. Розлучитися з кимось, припинити спільне життя подружжя; розірвати шлюб.
2. Розпрощатися, попрощатися з кимось перед розставанням.
3. (перен., розм.) Позбутися когось, чогось, звільнитися від когось, чогось.
Приклад 1:
Не один русин приїде зі села до Львова, де йому треба дещо знати про наші справи, розвідатися, порадитися.
— Невідомий автор, “021 Charnetskii Stepan Istoriia Ukrayinskogo Teatru V Galichini Tech”