розвальцювати

1. Технологічна операція обробки металу, при якій за допомогою спеціального інструменту (вальця) деформують або зміцнюють край отвору, з’єднують деталі або формують різьблення шляхом осьового тиску та пластичного витискування матеріалу.

2. Розширювати, розгортати або формувати край металевої труби, гильзи або отвору, зазвичай для створення герметичного з’єднання або кріплення іншої деталі шляхом вальцювання.

Приклади вживання

Приклад 1:
Кінцеві частини можуть ма- ти такі конструкції: різьбову, із фланцями, із муфтами або під зварю- вання, іноді їх необхідно додатково розвальцювати, звузити або сплю- щити. У конструкціях ракет на рідкому паливі трубопроводи займають значне місце у паливних, пневматичних, гідравлічних та інших систе- мах.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: дієслово () |