Словник Української Мови
Буква
1. Зменшливо-пестливе від прикметника “розумний”: що виявляє кмітливість, тямущість, обдарованість (переважно про дитину або молодшу людину).
2. Іронічне або зневажливе: такий, що намагається виглядати розумним, мудрує, вихваляється своїм розумом (часто про дорослу людину).
Приклад 1:
Вергілій же, нехай царствує, Розумненький був чоловік, Нехай не вадить, як не чує, Та в давній дуже жив він вік. Не так тепер і в пеклі стало, Як в старину колись бувало І як покійник написав; Я, може, що-небудь прибавлю, Переміню і що оставлю, Писну – як од старих чував.
— Самчук Улас, “Марія”