розтяг-стиск

1. У техніці та матеріалознавстві — вид деформації, при якому зовнішні сили діють вздовж поздовжньої осі зразка, спричиняючи його видовження (розтяг) або укорочення (стиск).

2. У фізиці — циклічний процес або режим навантаження, що чергує фази розтягування та стискання матеріалу, конструкції або елемента.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |