1. Який набув квітучого вигляду, покрився квітами; що цвіте або відцвів.
2. Переносно: який досяг найвищого ступеня розвитку, сили, краси; розквітлий.
розцвілий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Вона була невинна, як дитина, Пахуча, як розцвілий свіжо гай. Явилась друга — гордая княгиня, Бліда, мов місяць, тиха та сумна, Таємна й недоступна, мов святиня.
— Невідомий автор, “153 Ziv Ialie Listia Ivan Iakovich Franko”
Частина мови: прикментик () |