розцвілий
[rozt͡sʋilɪj] Прикметник
Буква:Р
Значення
- (Ботаніка) –
Який набув квітучого вигляду, покрився квітами; що цвіте або відцвів.
- (Література) –
Переносно: який досяг найвищого ступеня розвитку, сили, краси; розквітлий.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розцвілий, р. розцвілого, д. розцвілому, з. розцвілого, о. розцвілим, м. розцвілім