Значення
- (Медицина) –
(мед., іст.) Пристрій або прилад для приймання отрути з організму, зазвичай шляхом всмоктування, що використовувався як засіб першої допомоги при отруєннях.
- (Медицина) –
(перен., рідк.) Той, хто здатний приймати, вбирати в себе отруту (у прямому або переносному значенні), нейтралізуючи її шкідливу дію.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. отрутоприймач, р. отрутоприймача, д. отрутоприймачеві, з. отрутоприймач, о. отрутоприймачем, м. отрутоприймачеві, к. отрутоприймачу