розцінювати

1. Визначати ціну чогось, оцінювати вартість товару чи послуги.

2. Переносино: оцінювати, тлумачити явище, факт, вчинок певним чином; сприймати когось або щось у конкретному світлі.

Приклади вживання

Приклад 1:
Однак я звик уже на службі в Монсиньйора виконувати не лише свої обов’язки (прошу не розцінювати як скаргу). Ранковий Респондент виглядав зле (загальна млявість, деяка вим’ятість обличчя, з підпухлістю очей та повік).
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Частина мови: дієслово () |