1. Прислівник, що означає початок дії або стану з моменту мовлення або з певного моменту в майбутньому; від цього часу, віднині, відтепер.
оттепер
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
— Оттепер Гризельда вивезла з Лубен і свою віру, і свою мову, і своїх ченців. Небагато ж наловила вона рибки в Сулі: не вистачить на харч навіть на дорогу до Любеча, — сміялись міщани та козаки поміж собою.
— Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”
Частина мови: t.d. () |