1. Розтратити, витратити без розуму, марно, дурно (гроші, майно тощо).
2. Розпорошити, розкидати, розсипати (часто про зерно, крупи тощо).
3. Перен., розм. Розповсюдити, розголосити (новини, таємницю).
Словник Української Мови
Буква
1. Розтратити, витратити без розуму, марно, дурно (гроші, майно тощо).
2. Розпорошити, розкидати, розсипати (часто про зерно, крупи тощо).
3. Перен., розм. Розповсюдити, розголосити (новини, таємницю).
Приклад 1:
Пропутати (гроші) — розтринькати, повитрачати. Пропуцувати — протринькати, витратити.
— Зеров Микола, “Камена”
Приклад 2:
Вiн уже чув, як поводиться й ледарює Роман, знав про бiйку з братом, бачив, що в Романа грошей нема, i розумiв, куди вiн тепер цiляє: перевести, розтринькати всi тi грошики, що вiн, Сучок, надбав. Обличчя в крамаря з гнiву почервонiло, i вiн, сам того не сподiвавшися, крикнув на всю хату: — Та що ти собi думаєш?
— Невідомий автор, “186 Sieried Tiemnoyi Nochi Boris Dmitrovich Grinchienko”