Значення
-
Розтовкмаченість — стан, коли щось розбито, подрібнено або перетворено на дрібні частини, часто до втрати початкової форми або структури; крихкість, подрібненість.
-
Розтовкмаченість — переносно: стан розгубленості, виснаженості або втрати цілісності (про людину, думки, почуття); роздробленість, розсіяність.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розтовкмаченість, р. розтовкмаченості, д. розтовкмаченості, з. розтовкмаченість, о. розтовкмаченістю, м. розтовкмаченості, к. розтовкмаченосте