Розтовкмаченість — стан, коли щось розбито, подрібнено або перетворено на дрібні частини, часто до втрати початкової форми або структури; крихкість, подрібненість.
Розтовкмаченість — переносно: стан розгубленості, виснаженості або втрати цілісності (про людину, думки, почуття); роздробленість, розсіяність.