Значення
-
Той, хто займається обтиранням (масажем) тіла після лазні, купання або фізичних вправ; рушник або спеціальна рукавичка для такого обтирання.
-
(у техніці) М’який інструмент (часто з тканини або шкіри), призначений для витирання, очищення або полірування поверхонь, деталей, скла тощо.
-
(заст., діал.) Рушник, утирач.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. обтирач, р. обтирача, д. обтирачеві, з. обтирач, о. обтирачем, м. обтирачеві, к. обтирачу