розтіпаний
[roztipɑnɪj] Прикметник
Буква:Р
Значення
-
Розсіяний, неуважний, нездатний зосередитися на чомусь одному; той, хто легко відволікається від основної справи.
-
Неохайний, недбало одягнений; такий, що має неакуратний, розхристаний вигляд.
-
Розгублений, збентежений, який не може швидко зорієнтуватися в ситуації.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розтіпаний, р. розтіпаного, д. розтіпаному, з. розтіпаного, о. розтіпаним, м. розтіпанім