розтепірченість

[roztɛpirt͡ʃɛnistʲ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. Розтепірченість — властивість за значенням дієслів “розтепірити”, “розтепіритися”; стан, коли щось розставлено, розпростерто, розкидано у різні боки, часто з відтінком неохайності або безладу.

  2. Розтепірченість — незвичне, рідковживане похідне слово, що може вживатися в художній літературі або розмовній мові для образного опису поза, стану речей або навіть поведінки людини, яка широко розкинула кінцівки або розкидала речі.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. розтепірченість, р. розтепірченості, д. розтепірченості, з. розтепірченість, о. розтепірченістю, м. розтепірченості, к. розтепірченосте

Більше записів