Розтепірченість — властивість за значенням дієслів “розтепірити”, “розтепіритися”; стан, коли щось розставлено, розпростерто, розкидано у різні боки, часто з відтінком неохайності або безладу.
Розтепірченість — незвичне, рідковживане похідне слово, що може вживатися в художній літературі або розмовній мові для образного опису поза, стану речей або навіть поведінки людини, яка широко розкинула кінцівки або розкидала речі.