Значення
-
(про музичний інструмент) Втрачати правильний настрій, переставати бути настроєним; також про звук, голос: ставати менш чистим, втрачати тональність.
-
(переносно) Втрачати внутрішню рівновагу, гармонію; приходити у стан розладу, хвилювання або занепокоєння.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я розстрочуюся, ти розстрочуєшся, він розстрочується, ми розстрочуємося, ви розстрочуєтеся, вони розстрочуються