розспівність

[rozspiʋnistʲ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. Властивість, яка характеризується плавним, мелодійним звучанням, наявністю розспівів у мовленні, співі чи музиці.

  2. У лінгвістиці — фонетична якість мови, що полягає в переважанні голосних звуків над приголосними, що надає мові особливої мелодійності та плавності.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. розспівність, р. розспівності, д. розспівності, з. розспівність, о. розспівністю, м. розспівності, к. розспівносте

Більше записів