1. Викликати сміх у когось, змусити засміятися, спричинити веселість.
2. (у розмовному вживанні) Викликати насмішки, зробити когось або щось об’єктом глузування.
Словник Української Мови
Буква
1. Викликати сміх у когось, змусити засміятися, спричинити веселість.
2. (у розмовному вживанні) Викликати насмішки, зробити когось або щось об’єктом глузування.
Приклад 1:
По обличчі, по очах їй бігали сонячні зайчики, ніби намагаючись її розсмішити або зіпсувати полювання, — сміхотливі зайчики, віддзеркалені хвилями. В такій же позі і теж з рушницею стояв Гриць на скелі, що випнулась далеко над водою.
— Невідомий автор, “012 Bagrianii Ivan Tigrolovi”