Значення
-
Той, хто здійснює обслідування, фахівець, що вивчає, досліджує, оглядає щось з метою збору інформації, встановлення стану або отримання висновків (наприклад, у медицині, техніці, криміналістиці).
-
(У контексті власної назви/терміна) Може вживатися як частина офіційної назви посади або професії в певних установах або сферах діяльності (наприклад, “обслідувач страхового випадку”, “обслідувач авіаподій”).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. обслідувач, р. обслідувача, д. обслідувачеві, з. обслідувача, о. обслідувачем, м. обслідувачеві, к. обслідувачу