1. Такий, що набув широкої слави, став відомим; прославлений, знаменитий.
2. (Уживається як постійний епітет у поєднанні з власними назвами) Який став легендарним, увічнений у славі.
розславлений
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |