Значення
- (Психологія) –
(про людину) Втрачати спокій, ставати метушливим, збудженим, починати шуміти, галасувати; розхвилюватися.
- (Лінгвістика) –
(переносно, про природу, стихію) Розбурхуватися, посилюватися, ставати бурхливим, шумним (про вітер, море, листя тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я розшумуюся, ти розшумуєшся, він розшумується, ми розшумуємося, ви розшумуєтеся, вони розшумуються