розшумованість

[rozʃumoʋɑnistʲ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. (Техніка) –

    Розшумованість — властивість апаратури, системи чи технології, що характеризує її здатність ефективно придушувати, зменшувати або усувати шум (небажані звукові, електричні чи інші паразитні сигнали) з корисного сигналу або середовища.

  2. (Техніка) –

    Розшумованість — ступінь, в якому сигнал, зображення, запис або середовище звільнені від шуму внаслідок спеціальної обробки (наприклад, цифрової, акустичної), що забезпечує більшу чіткість, розбірливість або чистоту.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. розшумованість, р. розшумованості, д. розшумованості, з. розшумованість, о. розшумованістю, м. розшумованості, к. розшумованосте

Більше записів