Значення
- (Техніка) –
Спеціалізований інструмент або пристрій, призначений для роз’єднання, роз’єднання або усунення шліхту (зчеплення, заклинювання) між деталями, наприклад, у залізничному господарстві для розшліхтовки рейок.
- (Техніка) –
Пристрій або механізм, що використовується в технологічних процесах для розділення зчеплених або злиплих предметів (наприклад, листового матеріалу, паперу, металу).
- (Техніка) –
Особа, яка займається розшліхтовуванням (роз’єднанням, розчепленням) чогось як професійна діяльність.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розшліхтовувач, р. розшліхтовувача, д. розшліхтовувачеві, з. розшліхтовувача, о. розшліхтовувачем, м. розшліхтовувачеві, к. розшліхтовувачу