розривка

1. Технічний термін у поліграфії та текстових редакторах, що означає розрив тексту, його частини або елементів сторінки (наприклад, розрив рядка, сторінки, колонки).

2. У розмовній мові — дія за значенням дієслова “розривати(ся)” у значенні припинення зв’язку, стосунків, єдності чогось; перерва, розрив.

3. У техніці — відстань, проміжок між двома елементами, що розриваються або роз’єднуються; зазор.

Приклади:

Приклад 1:
Розривка — відпочинок, розвага. Сажень — давня східнослов’янська лінійна одиниця; з XVIII ст.
— Невідомий автор, “103 Obloha Bushi Bohdan Khmelnytskyi”