розривка

[rozrɪʋkɑ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. Технічний термін у поліграфії та текстових редакторах, що означає розрив тексту, його частини або елементів сторінки (наприклад, розрив рядка, сторінки, колонки).

  2. У розмовній мові — дія за значенням дієслова “розривати(ся)” у значенні припинення зв’язку, стосунків, єдності чогось; перерва, розрив.

  3. У техніці — відстань, проміжок між двома елементами, що розриваються або роз’єднуються; зазор.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. розривка, р. розривки, д. розривці, з. розривку, о. розривкою, м. розривці, к. розривко

Більше записів